- Я бачила, як дві ці тварюки вночі переходили залізницю, - згадує стрілочниця Людмила. - Я якраз чергувала в нічну зміну. Переїзд освітлюється добре. Чогось вийшла на вулицю, так прямо так і завмерла на місці! Побачила дві тіні, що крадуться. Придивилася краще. Там, де вони йшли, якраз світла від прожекторів було мало. Їх було двоє. Одна перебігла рейки і озиралася на всі боки, а друга - кралася услід. І тут одна з цих тварюк подивилася на мене. У мене всередині все охололо. Хотіла б втекти, але, напевно, не змогла б: ноги не рухалися. Так я дивилася на них близько хвилини. А потім вони зникли. Якраз у бік села прямували.
- Можете описати їх? На кого вони схожі?
- Чорного кольору, пересувалися на чотирьох лапах. Морди у них схожі на щурячі. Чи був хвіст - не пам'ятаю. Мені вони показалися достатньо великими.
Місцевий продавець Зінаїда Іванець постраждала від невідомих монстрів однією з перших. За дві ночі чупакабри задушили у неї вісімнадцять кроликів.
- У Великій Олександрівці почали говорити, що у нас завівся біс, - говорить жінка. - Тіло у нього, як у кенгуру, а морда щуряча. Ну, сміялися ми над такими чутками, як і багато хто в селі, поки ця тварюка до нас в двір не залізла. Можливо, звіра привернув запах крові? Ми напередодні свиню різали, а відходи викинули на перегній.
Це було вночі, о другій годині. Чоловік був на роботі. В будинку залишилися тільки ми з дочкою. Раптом на вулиці почався якийсь шум. У нас двоє собак: одна - маленька, інша - велика. Так от, маленька розривається від гавкоту, а велика мовчить. Я вийшла в двір, включила світло і пішла до клітки з кроликами, звідки доносився шум. А там з вісімнадцяти кролів тільки двоє живих залишилося. Перелякані, забилися в самий кут клітки і тремтять. Інші лежать мертві! Ні у одного із загиблих кроликів і краплі крові не було. Просто сліди від зубів на спинці кожного. І ж зовсім не зрозуміло, як ця тварюка проникла всередину і не дала кролям розбігтися! Дерев'яні клітки були розбиті, а дверці зірвані.
Так мені шкода стало, я аж розплакалася. Вже вранці чоловік прийшов, зібрав всіх кролів в мішок для сміття і закопав десь. Я на це дивитися не могла.
Наступного дня чоловік обгородив тварин, що залишилися, металевою сіткою. Думали хоч їх уберегти.
- А для чого ви кроликів розводили? Для м'яса?
- Для м'яса. Але їсти загиблих тварин ми не сталі. Хто його знає, що це за звір з них кров випив? Може, його укус отруйний.
"Ця тварюка зачепилася кігтями за сітку і впала на землю"
Чупакабра повернулася в двір Зінаїди Іванець наступної ночі. Та не одна.
- Знову загавкала маленька собачка. Я вискочила в двір, дивлюся - а наш великий пес притулився до своєї будки і... тремтить, - згадує Зінаїда. - Забігаючи наперед, скажу, що ми нашого "сторожа" потім три дні у відчуття приводили, настільки він був переляканий!
Зінаїда кинулася до клітки з кроликами що залишились живими і тут... прямо на неї щось стрибнуло:
- Ця тварюка зачепилася кігтями за сітку і впала на землю. Але тут же схопилася і втекла! Не встигла я схаменутися, як прямо під ноги мені кинулася ще одна, точно така ж. Обоє цих тварюк великими стрибками, як кенгуру, кинулися он з мого двору. Ви представляєте? Повернулися і додушили двох кролів, що залишилися!.. Це було ще в березні. Я була, напевно, перша в селі, хто зіткнувся з цею чупакаброю.
- Як ви провели залишок ночі? Напевне, було страшно.
- Дочка включила інтернет, і ми почали шукати інформацію про цих тварюк: хто вони, звідки прийшли. Тільки під ранок заснули. Але, коли чоловіка вдома немає, жахливо залишатися одним з дочкою вночі. Хоча і розуміємо, що душити у нас більше немає кого. На людей-то ці чупакабри, слава богу, ще жодного разу не нападали. А ось нових кролів ми не заводимо, поки ця тварюка з села не піде. На нашій вулиці вона багато біди наробила!
Тамара живе на тій же вулиці, що і Зінаїда. Її господарство теж постраждало від невідомої тварини.
- Шістнадцять курей і дві індички загинули, - засмучується пані Тамара. - Ви знаєте, на тільці кожного убитого птаха було по чотири сліди від зубів. Два - з одного боку хребта, два - з іншою. Причому такі немаленькі дірочки! Діаметром як пальчики моєї восьмилітньої внучки! Клітка для птахів була з металевої сітки. Так цей звір підняв сітку знизу і проник в клітку. Треба мати велику силу, щоб таке зробити.
Ця чупакабра тікала через город, ми там сліди знайшли: три пальці на землі відбилися, як у птаха! Причому великі, як моя рука. Ех, шкода, не сфотографували.
А зовсім недавно цього звіра син знову бачив у нас у дворі. Ігор збирався у відрядження і виглянув з вікна десь в половині п'ятого ранку. У нас є яма, покрита шифером. Ця тварюка сиділа біля неї і перекидала шифер з місця на місце. Довго сиділа. Напевно, так бавилася.
"Чоловік подумав, що це собака, і штовхнув її ногою. Істота незадоволено забурчала і... зникла"
- Чупакабра вогню боїться! - затверджує Ганна, сусідка тітки Тамари. - Вночі я почула якийсь шум у дворі і вискочила на вулицю. Підбігаю до клітки, а там всі курчата душать. Цікаво, що мій собака Герда, здоровенний ротвейлер, навіть і не гавкнула! Я узяла пучок сіна, підпалила його і пішла до сараю. Раптом звірюка як стрибне на дах цього сараю. Ще один стрибок - і вона вже в сусідньому дворі! Страшне видовище! Що за звір такий незрозумілий...
У сусідки Люби чупакабра за ніч задушила... сорок кроликів!
- Говорять, що це бродячий собака або ласка, - розказує жінка. - Так хіба ж та ласка питиме кров у тварин? Та ще і у стількох відразу? Це ж жах! Ой, наробила ця чупакабра горе в селі. І ж довго не йде!
У нас через декілька днів після того, як ця тварюка кролів подушила, повернулася знову і взялася за свиней! Я прокидаюся вранці, а у свиноматки нога відірвана! Вона ще була жива, але вся в крові. Незабаром здохнула. А друга свиня ось-ось пороситися повинна. У неї вся спина була кігтями подряпана.
- Ніякі замки, клітки, металеві сітки не допомагають, - говорить Люба. - Дерев'яні клітки розгризає, сітки рве. Живемо в постійному страху. Говорять, хтось бачив, як вночі дві ці тварюки виходили з кущів біля автобусної зупинки.
Місцеві мужики, озброївшись мисливськими рушницями, влаштували облаву на таємну тварину, та тільки так нікого і не знайшли.
- Так вона де завгодно може ховатися, - говорить Геннадій, що брав участь в тій облаві. - Он в новобудовах, можливо, в полі або на кладовищі. Говорять, чупакабра дуже обережна. Близько до себе не підпустить, якщо відчуватиме небезпеку. Та ще і кмітлива. Знає, що з чотирьох до п'яти ранку - найміцніший сон у людей. В цей час і виходить на полювання.
В сільраді мене повідомили, що один з місцевих жителів возив до Києва на експертизу убитого кролика. Результатів поки немає.
Якщо подивитися на карту України і відзначити на ній ті місця, де за останні п'ять років бачили чупакабру, можна помітити: таємний звір рухається із заходу на схід. Кілька років тому "ФАКТИ" писали про чупакабру, яку бачили в багатьох селах Волинської області. Правда, тоді свідки описували її як величезного чорного волохатого собаку, який має здатність... зникати прямо на ваших очах. Один з жителів волинського села, повертаючись пізно увечері додому, побачив під своїм парканом дивну істоту. Чоловік подумав, що це собака, і штовхнув її ногою. Істота незадоволено забурчала і... зникла. В тому селі теж хтось душив кроликів і домашню птицю.
Точно таку тварину бачили двоє жінок з села Великий Дивлин Житомирській області.
- Ми з подругою ходили в ліс по ягоди, - згадує Надія. - Я відчула, що за мною хтось спостерігає. Обернулася і побачила якесь чудовисько, схоже на величезного чорного собаку. Здавалося, що у нього немає ніг. У мене буквально волосся дибки стало. Неначе це чудовисько спеціально наводило на мене жах. Я невідривно дивилася на монстра, але він раптом... зник. І тут же з'явився зовсім з другого боку! Моя подруга теж його бачила.
В Тернопільській області недалеко від міста Збараж якась істота висмоктала кров у двох косуль, які знаходилися у вольєрі за високою металевою сіткою біля придорожнього кафе. Сторож запевняє, що години в чотири ранку чув шум. А коли вийшов до вольєри, то побачив мертвих косуль. При цьому металева сітка ніде не була пошкоджена. На шиї у мертвих тварин було по дві маленькі ранки.
Потім чупакабра поселилася в Львівській області. Правда, тут її описують трохи інакше. Саме тут загадкового монстра почали порівнювати з кенгуру. Можливо, це зовсім інший вид невідомої кровоссальної тварини?
Спочатку тварина залишила слід в селі Заставне. 15 червня у 72-річної Ольги Сенітович чупакабра задушила 25 кроликів. А сусід баби Олі, 66-річний Ярослав Гесь, бачив і самого монстра.
- Воно йшло і виляло задом, - говорить чоловік. - Я так злякався, що у мене мову відняло!
Мисливці із Заставного вирішили влаштувати на чудовисько облаву, але нічого так і не знайшли. А незабаром на роль лиходія тут призначили... бродячого добермана. Мовляв, це саме він пив кров з кроликів і акуратно укладав їх тушки штабелями!
В селі Поляна-Хировськая Старосамборського району теж звинуватили у всіх лиходійствах собаку. Правда, цього разу - величезну вівчарку. Проте мало хто з потерпілих селян вірить, що виною їх бід сталі звичайні собаки.
Тим часом тривожні вісті про таємного звіра почали поступати з міста Хирів Львівської області. Там на одній тільки вулиці Січових Стрільців за одну ніч було знищено чотири десятки кроликів. Це відбулося в червні цього року. І раптом все затихло. На Львівщині більше ніхто не нападав на домашніх тварин. Останній сигнал поступив з села Жовква, що в 35 кілометрах від Львова. Місцеві жителі говорять, що чупакабра пішла на північ.
І ось тепер таємна істота з'явилася в двадцяти кілометрах від Києва.Відомий український уфолог Ярослав Сочка повідомив "ФАКТИ", що деякі дослідники вважають чупакабру результатом складної генетичної маніпуляції, виконаної людьми. Експерти і журналісти-хронікери Південної Америки, де ця істота з'явилася вперше, упевнені, що чупакабру на Землю доставили космічні прибульці, і що вона швидше біоробот, ніж тварина. Але все таки більшість дослідників схиляється до думки, що ми маємо справу з поки не відомим науці хижаком.
До речі, 3 вересня 2007 року в штаті Техас (США) був знайдений труп тварини, дуже схожої на легендарну чупакабру. Невідому тварину випадково збила автомобілем якась Філіс Каньен. За її словами, це дуже потворна істота. У нього великі вуха, величезні криві зуби і лиса голова, покрита сірувато-синьою шкірою. Голову звіра фермерша береже в холодильнику і готова надати для вивчення зоологам, як тільки вони виявлять до цього цікавість.
Дата: 30 липня 2009
+7
Щоб додати коментар Вам потрібно