Назва місяця пов'язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що на цю пору перетворюються на суцільне груддя. Норовливу вдачу грудня характеризували окремі народні його назви: «лютень», «хмурень», «стужайло», «студений», «мостовик». А ще на честь свята Андрія його називали «андрійцем». Грудень рік закінчує, зиму розпочинає.

Який перший день грудня - такою буде зима.
Якщо в грудні часті відлиги - весна буде з дощами.
Як грудень сухим буває - літо довго протримає.
Грудень м'який - зима буде люта.
Третя Пречиста (4 грудня) часто сніжиста.
Як Введення (4 грудня) мости збудує, а Микола (19 грудня) заклинцює - зима довго полютує.
Архип (5 грудня) прийшов - замети знайшов, снігом ступає - саням дорогу прокладає.
На Андрія (13 лютого) бери кожуха-добродія.
Святий Наум (14 грудня), просвіти мою дитину й напоум.
Варвара (17 грудня) ночі урвала, а дня доточила.
На Ганну (22 грудня) осінь закінчується, зима починається. Грудневий сонцеворот, сонцестояння - найкоротший день року.
На Спиридона-Поворота (25 грудня) поворот сонця на літо: сонце на літо, зима - на мороз.
Туманне коло навколо сонця - на хуртовину, якщо стовпи біля нього - чекай морозяної погоди.
Горобці ховаються у затишок під дах чи залазять у купи хмизу - на мороз і заметіль. Дим без вітру по землі стелиться - випаде сніг або потеплішає.
У році два Миколи: перший не буває холодним ніколи, а другий не буває теплим ніколи.
Як ніч на Спиридона зоряна - зима буде холодною, а літо спекотним.
Від Введення до Благовіщення землю не копай, вона спочиває, на літо сил набирає.
Від Введення до Благовіщення не можна закопувати частокіл, бо не, буде весною дощу.
Як зазимніє, то й жаба оніміє.
Сумний грудень у свято і в будень.