З цих слів відомої української гаївки, яка щороку лунає на Великодні свята, хотілося б розпочати розповідь про храм села Підгороднє.
Завітавши в наше мальовниче село, мандруючи чепурненькими і вузенькими вуличками ви опинитесь в центрі села, де красується УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці. Переступивши браму, потрапите в маленький куточку духовності. Перше, що привертає увагу – фігура Небесної Цариці з щиро простягнутими руками в оточені білосніжних ангелів і семидзвінна дзвіниця, кожен дзвін якої носить ім’я апостолів.
Дальше постає і сама церква Різдва Пресвятої Богородиці, заквітчана у барвистому віночку. Адже навколо храму, коштами парафіян та працею молоді, насаджено десятки кущів троянд, тюльпанів та інших квітів, що утворюють незабутню веселку барв. Усю цю красу оперізує окраса і водночас гордість нашого храму – Хресна дорога. Вона відображає ті далекі часи засуду, ганьби і смерті нашого любого Спасителя.
Ще недавно, вслухаючись в розповіді мешканців села та зазираючи крізь туман минулого, бачимо невеличку дерев’яну церкву, перебудова якої розпочалась лише у 90-х роках ХХ століття. Дивовижно, як небагато часу пройшло, а скільки досягнуто! Адже новозбудовану церкву поштукатурено, проведено опалення, вмонтовано новий іконостас, завершено художній розпис, оздоблено сходи. Усім цим мешканці села завдячують доброму керівнику – отцю Івану Якимів. Його молитви, чуйне серце, добре слово і Божа мудрість виткали усю цю красу і згуртували парафіян під крила матері церкви.
Що до духовного життя, то і тут є чим потішитись. Щоденно в храмі відправляються Богослужіння, а у неділю і святкові дні – дві святі літургії: о 8:00 і о 10:00 год. у супроводі милозвучного співу хору під керівництвом регента Вовчишин Анатолія та Містерман Володимира.
Діють братства:- Неустанної помочі Матері Божої;
- Апостольства молитви;
- Марійської дружини;
- Фатімської Матері Божої;
- Вівтарної дружини;
- Спільноти Євангельських окрушин Божої любові і милосердя для ближнього;
- Біблійне коло.
Часто організовуються поїздки на святі місця. Зокрема в
с. Зарваниця, с. Острів, м. Почаїв, гору святої Анни. Кожної пори року, молодь з духовним наставником організовують похід до лісу, щоб подякувати за всі отримані ласки та попросити опіки у Пресвятої Богородиці. Відвідавши хоча б раз цей захід, захочете повертатись на лоно матері природи знову і знову, адже тут молитва, духовні чування, відпочинок, ігри, святковий обід…
Щороку першокласники проходять курс лекцій перед Святим Причастям. Під керівництвом Стібель Лесі сформовано гурток з плетіння бісеру «Умілі ручки». Діє два ансамблі: «Життя» і «Зернятко».
Таким чином церква бере активну участь у житті парафіян та формуванні свідомості у молоді. Кожен тут знайде розраду - чи маленьке цікаве дошкільнятко, чи теплий погляд бабусиних очей.